=> Бухгалтерський облік і аудит => Аналітичні процедури в аудиті
3
КУРСОВА РОБОТА
по дисципліні «Аудит»
Тема
Аналітичні процедури в аудиті
Зміст
Введення
1. Суть аналітичних процедур, їх класифікація
2. Використання аналітичних процедур на різних стадіях аудиту
3. Методи виявлення помилок в ході застосування аналітичних процедур
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Найважливішими цілями аудиту є встановлення достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності економічних суб’єктів і відповідності довершених ними фінансових і господарських операцій нормативним актам; оцінка системи внутрифирменного контролю підприємства, причому ця оцінка має величезне значення для самої аудиторської організації при проведенні аудиторської перевірки на всіх її етапах, і своєчасне виявлення потенційного банкрутства, тобто визначення життєздатності підприємства, що важливо для суб’єкта, що перевіряється, його контрагентів і суспільства загалом.
Конкуренція на ринку аудиторських послуг збільшується з кожним днем, тому керівники аудиторських фірм повинні постійно стежити за вартістю цих послуг, щоб не втратити коло клієнтів, що є і мати можливість придбавати нових. Для цього необхідно контролювати витрати на проведення аудиторських перевірок і постійно прагнути оптимізувати їх, максимально знижуючи невиправдані витрати. У зв’язку з цим ключову роль грає рівень витрат труда на проведення перевірки. Оптимізація трудомісткості проведення аудиторської перевірки дуже важлива, в зв’язку з цим велику роль грають аналітичні процедури, що є одним з способів отримання аудиторських доказів. Проведення аналітичних процедур дає аудитору значний об’єм необхідної йому інформації і при цьому вимагає набагато менше витрат, ніж проведення детального тестування.
Ці процедури мають особливе значення для обгрунтування думки аудитора про достовірність звітності і дотримання принципу безперервності діяльності організації. Аналітичні процедури являють собою методи отримання аудиторських доказів, які складаються у виявленні, аналізі і оцінці співвідношень між фінансово-економічними показниками діяльності економічного суб’єкта, що перевіряється, що дозволяє оцінити достовірність і повноту представлення інформації в аудируемой звітності.
Аналітичні процедури дозволяють вибрати типи господарських операцій і ті показники звітності, які потребують поглибленого вивчення і контролю. Виявлення потенційних критичних областей аудиту дозволяє збільшувати при плануванні перевірки ресурси, що виділяються на них за рахунок зменшення цих ресурсів для менш проблемних сегментів аудиту.
Аудит основних засобів
... проведення останньої інвентаризації, які її результати і чи відображені вони в обліку; проконтролювати достовірність облікових даних про наявність і рух основних засобів. Глава 2. Нормативно-правове регулювання аудиту основних засобів Аудит ... основними засобами 16 Глава 7. Збір аудиторських доказів та формування робочих документів 19 Глава 8. Аудиторський висновок по результатам перевірки 24 Висновок ...
1. Суть аналітичних процедур, їх класифікація
аудит аналітична процедура
Аналіз є одним з напрямів роботи аудиторів в процесі аудиту фінансової звітності, а також надання інших аудиторських послуг контрольно-аналітичного характеру і регламентується наступними стандартами:
а) в Російській Федерації — Федеральним правилом (стандартом) аудиторської діяльності (ФПСАД) № 20 «Аналітичні процедури»;
б) в міжнародному аудиті — МСА 520 «Аналітичні процедури».
Розробка загального плану і програми аудиторської перевірки засновується на попередніх даних про економічного суб’єкта, а також на результатах проведених аудитором аналітичних процедур [16, з. 13].
Проведенням аналітичних процедур аудиторська організація повинна виявити області, значущі для аудиту. Складність, об’єм і терміни проведення аналітичних процедур залежать від об’єму і складності даних бухгалтерської звітності економічного суб’єкта [5, з. 118].
Аналітичні процедури є одним з методів отримання аудиторських доказів. Аудиторські докази — це інформація, отримана аудитором при проведенні перевірки, і результат аналізу вказаної інформації, на яких засновується думка аудитора. Для отримання аудиторських доказів, крім аналітичних процедур застосовуються наступні аудиторські процедури [11, з. 187]:
Згідно з Федеральним правилом (стандарту) аудиторської діяльності №5 «Аудиторські докази», для отримання аудиторських доказів застосовуються наступні методи (табл. 1) [2, пп. 20-25]:
Аналітичні процедури грають значну роль в теорії і практиці аудиту. Внаслідок їх застосування підвищується якість перевірок завдяки акцентуванню уваги на потенційно «небезпечних» зонах і мінімізації на цій основі ризику невиявлення, також знижуються витрати на проведення аудиту, оскільки об’єм перевірок скорочується. Аналітичні процедури являють собою оцінку взаємозалежності, існуючої і що виявляється в ході аудиту як для фінансової, так і для нефінансової інформації, включають в себе дослідження виявлених відхилень і співвідношень, які відхиляються від прогнозних значень. Основна мета таких процедур — виявлення незвичайних або неправильно відображених в бухгалтерському обліку фактів і результатів господарської діяльності, виявлення причин таких помилок і спотворень, визначення областей потенційного ризику, що вимагають особливої уваги аудитора [15, з. 72].
Рис. 1. Класифікація аудиторських процедур
Таблиця 1. Процедури отримання аудиторських доказів
Метод
Тлумачення
1
2
Інспектування
Перевірка записів, документів або матеріальних активів, в ході якої аудитор отримує аудиторські докази різної міри надійності в залежності від їх характеру і джерела, а також від ефективності коштів внутрішнього контролю за процесом їх обробки.
Спостереження
Відстеження аудитором процесу або процедури, що виконується іншими особами (наприклад, спостереження аудитора за перерахунком матеріальних запасів, здійснюваним співробітниками аудируемого особи, або відстеження виконання процедур внутрішнього контролю, по яких не залишається документальних свідчень для аудиту).
Аналитические процедуры в аудите
... аудитов, а также понимание аудитором типичных проблем аудируемого лица, которые служили причиной для замечаний и внесения корректировок в финансовую (бухгалтерскую) отчетность. Процесс выполнения аналитических процедур ... 73]. В целом, аналитические процедуры позволяют решить следующие задачи: а) изучить деятельность аудируемого лица; б) оценить финансовое положение аудируемого лица и перспектив ...
Запит
Пошук інформації у обізнаних осіб в межах або за межами аудируемого особи. Запит за формою може бути як офіційним, письмово адресованим третім особам, так і неформальним усним питанням, адресованим працівникам аудируемого особи. Відповіді на запити (питання) можуть надати аудитору зведення, якими він раніше не мав в своєму розпорядженні або які підтверджують аудиторські докази.
Підтвердження
Відповідь на запит про інформацію, що міститься в бухгалтерських записах (наприклад, аудитор звичайно запитує підтвердження про дебіторську заборгованість безпосередньо у дебіторів).
Перерахунок
Перевірка точності арифметичних розрахунків в первинних документах і бухгалтерських записах або виконання аудитором самостійних розрахунків.
Аналітичні процедури
Аналіз і оцінка отриманої аудитором інформації, дослідження найважливіших фінансових і економічних показників аудируемого особи, що перевіряється з метою виявлення незвичайних і (або) неправильно відображених в бухгалтерському обліку господарської операцій, виявлення причин таких помилок і спотворень.
Аналітичні процедури можуть застосовуватися на всіх етапах аудиторської перевірки:
- на етапі планування для оцінки ризиків істотного спотворення фінансової звітності і визначення характеру, часу і об’єму процедур;
- на етапі проведення перевірки для отримання аудиторських доказів в підтвердження конкретних передумов складання звітності;
- на завершальній стадії для оцінки достовірності фінансової звітності [15, з.
73].
Загалом, аналітичні процедури дозволяють вирішити наступні задачі:
а) вивчити діяльність аудируемого особи;
б) оцінити фінансове положення аудируемого особи і перспектив безперервності його діяльності;
у) виявити спотворення в бухгалтерській і фінансовій звітності;
г) скоротити число детальних аудиторських процедур.
Аналітичні процедури дозволяють виявити причинно-слідчі зв’язки між такими показниками, що аналізуються:
- основні кошти — сума нарахованої амортизації;
- виручка від реалізації — дебіторська заборгованість — грошові кошти, що поступили в організацію від реалізації товарів (робіт, послуг);
- виручка від реалізації — собівартість реалізованої продукції;
- чисельність працівників — витрати на формування фонду заробітної плати і т.
д. [8, з. 351].
Згідно ФП (З) ПЕКЛО №20, якщо аудитор збирається виконати аналітичні процедури як аудиторські процедури перевірки по суті, йому необхідно враховувати [3, п. 11]:
а) цілі виконання аналітичних процедур, і міра, в якій він вважає за необхідним покладатися на їх результати;
б) особливості аудируемого особи і міра можливого розділення інформації (наприклад, аналітичні процедури можуть дати кращі результати, якщо вони застосовуються до фінансової інформації по окремих видах діяльності або до окремих підрозділів, цехів, торгових приміщень аудируемого особи, чим до фінансової (бухгалтерської) звітності аудируемого особи загалом );
Аудиторские процедуры
... за пересчетом материальных запасов, осуществляемым сотрудниками аудируемого лица, или отслеживание выполнения процедур внутреннего контроля, по которым не остается документальных свидетельств для аудита). Запрос представляет собой поиск информации ...
в) наявність інформації фінансового (кошториси, прогнози) і нефінансового (кількість зроблених або проданих одиниць продукції) характеру;
г) достовірність інформації, що є (наприклад, аудитору рекомендується перевірити, з чи достатньою ретельністю підготовлені працівниками аудируемого особи кошторисні і прогнозні дані);
д) доцільність інформації, що є (наприклад, аудитору доцільно зрозуміти, чи були кошториси складені на основі очікуваних результатів або ж при їх підготовці співробітники аудируемого особи виходили з поставлених керівництвом аудируемого особи цілей);
е) джерело інформації, що є (наприклад, джерела, не залежні від аудируемого особи, звичайно більш надійні і дають більш об’єктивну інформацію, ніж внутрішні джерела);
ж) сопоставимость інформації, що є (наприклад, може виявитися необхідним доповнити і деталізувати дані по галузі загалом, щоб їх можна було порівняти з даними аудируемого лиця, виробляючого або що продає спеціалізовану продукцію);
із) знання, отримані аудитором під час попередніх аудитів, а також розуміння аудитором типових проблем аудируемого особи, які служили причиною для зауважень і внесення коректувань в фінансову (бухгалтерську) звітність.
Процес виконання аналітичних процедур складається з наступних етапів:
1) Визначення мети;
2) Вибір вигляду;
3) Виконання;
4) Аналіз результатів.
Перш ніж використати результати застосування аналітичних процедур як аудиторські докази, необхідно оцінити їх надійність. Міра довір’я аудитора до результатів аналітичних процедур залежить [12, з. 289]:
- від істотності рахунків бухгалтерського обліку, що розглядаються і частин фінансової звітності;
- інших аудиторських процедур, направлених на досягнення тих же цілей;
- точності, з якою можуть передбачається результати аналітичних процедур;
- оцінки невід’ємного ризику і ризику коштів контролю.
Аудитор буде упевнений в надійності інформації і результатах аналітичних процедур в більшій мірі, якщо кошти внутрішнього контролю аудируемого особи за підготовкою інформації, що використовується при аналітичних процедурах, можна вважати дійовими. Якщо внаслідок застосування аналітичних процедур будуть виявлені відхилення від очікуваних закономірностей або взаємозв’язку, що суперечать іншій інформації, або відмінні від передбачуваних величин, то аудитор повинен дослідити такі розходження, отримати по них пояснення керівництва аудируемого особи і відповідні аудиторські докази. Вивчення виявлених відхилень починає із запитів, представлених керівництву аудируемого особи. Отримані відповіді на запит оцінюють на предмет достовірність. При необхідності також застосовують інші аудиторські процедури [12, з. 390].
Що стосується нормативного регулювання даного питання в Росії і за рубежем, то можна порівняти структуру ФП (З) ПЕКЛО № 20 і МСА 520. Нижче приведене дане порівняння, що дозволяє представити послідовність і логіку застосування аналізу в аудиті [16, з. 18]:
Таблиця 2. Структура ФП (З) ПЕКЛО №20 і МСА 520
ФП (З) ПЕКЛО № 20 «Аналітичні процедури»
МСА 520 «Аналітичні процедури»
1
2
Введення (посилання на МСА; етапи аудиту, на яких застосовуються
Введення (етапи аудиту, на яких застосовуються аналітичні процедури; визначення аналітичних
аналітичні процедури)
Аудиторские программы как инструмент автоматизации важнейших ...
... подобных программ провести анализ финансового состояния аудируемого лица с возможностями прогнозирования хозяйственной деятельности. Программы по автоматизации аудиторских процедур также позволяют производить расчет величины аудиторского ... информации своими силами или с привлечением экспертов со стороны. Необходимо остановиться и на том, что для проведения аудита в условиях КОД, т.е. проверок в ...
процедур)
2. Суть і цілі аналітичних процедур
2. Характер (суть) і цілі аналітичних процедур
3. Аналітичні процедури при плануванні аудиту
3. Аналітичні процедури як процедури оцінки ризику
4. Аналітичні процедури як різновид аудиторських процедур перевірки по суті
4. Аналітичні процедури як аудиторські процедури перевірки по суті:
- застосовність використання аналітичних процедур по суті відносно тверджень;
- надійність даних;
- точність очікувань;
- сума відхилень відображених в обліку сум від допустимих очікуваних величин
5. Аналітичні процедури як загальна оглядова перевірка фінансової (бухгалтерської) звітності
5. Аналітичні процедури в загальному огляді в кінці аудиту
6. Надійність аналітичних процедур
7. Дії аудитора при відхиленні від очікуваних закономірностей
6. Дослідження незвичайних обставин
При використанні аналітичних процедур в ході аудиту аудитор здійснює аналіз співвідношень і закономірностей, заснованих на відомостях про діяльність аудируемого особи, вивчає зв’язок цих співвідношень і закономірностей з тією, що іншою є в розпорядженні аудитора інформацією, а також причини можливих відхилень. Класифікація способів застосування аналітичних процедур (відповідно до розділу 2 ФП (З) ПЕКЛО №20 і МСА 520) відображена в таблиці 3. Вибір процедур, способів і рівня їх застосування є предметом професійної думки аудитора.
Таблиця 3. Класифікація способів застосування аналітичних процедур [16, з. 19]
Критерій порівняння
Види інформації,
що порівнюється 1
2
Порівняння фінансової і іншої інформації про аудируемом особу
З порівнянною інформацією за попередні періоди
З очікуваними результатами діяльності аудируемого особи, наприклад кошторисами або прогнозами, а також припущеннями аудитора
З інформацією про організації, ведучі аналогічну діяльність
Розгляд взаємозв’язків
Між елементами інформації, які приблизно повинні відповідати зразку, що прогнозується, виходячи з досвіду аудируемого особи
Між фінансовою інформацією і іншою інформацією
Спосіб аналізу
Просте порівняння
Комплексний аналіз із застосуванням складних статистичних методів
Міра агрегирования інформації,
що аналізується Консолідована фінансова звітність
Фінансова звітність дочірніх організацій, підрозділів або сегментів
Окремі елементи фінансової інформації
Етапи аудиту, на яких використовуються аналітичні процедури
Планування аудитором характеру, тимчасових рамок і об’єму інших аудиторських процедур (оцінка аудиторського ризику)
Проведення аудиторських (аналітичних) процедур перевірки по суті, коли їх застосування може бути більш ефективним, ніж проведення детальних тестів операцій і залишків по рахунках бухгалтерського обліку з метою зниження ризику невиявлення відносно конкретних передумов підготовки фінансової звітності
Облік та аналіз власного капіталу банку
... звітності комерційного банку згідно варіанту практичного завдання; розглянути принципи та методики аналізу капіталу банка за системою “СAMEL” та згідно інструкції НБУ “про регулювання та аналіз ... території України. Бухгалтерський (фінансовий) облік в банках України - це складова системи обліку, що включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, ...
Загальна оглядова перевірка фінансової звітності на завершальній стадії аудиту
Застосування аналітичних процедур засновано на причинно-слідчих зв’язках між показниками, що аналізуються; показники можуть бути як фінансовими, так і нефінансовими. Крім того, аналітичні процедури проводяться відносно консолідованої звітності, фінансової звітності дочірніх організацій, підрозділів і сегментів і окремих елементів фінансової інформації [13, з. 314].
Як видно з приведеної вище таблиці, аналітичні процедури можуть здійснюватися різними способами. Найчастіше застосовуються:
- некількісні аналітичні процедури [4, з. 184];
- прості кількісні аналітичні процедури (спосіб простого порівняння);
- складні кількісні аналітичні процедури (комплексний аналіз із застосуванням статистичних методів, факторний аналіз і інш.).
Некількісні аналітичні процедури засновані на застосуванні загальних знань в області бухгалтерського обліку або специфіки діяльності організації, які дозволяють робити висновки про повноту, законність і точність рахунків і взаємозв’язків. Нестача цих процедур — їх суб’єктивність. Вони дозволяють виявити тільки ті статті, в яких сталися значущі зміни.
Прості кількісні аналітичні процедури застосовуються для встановлення взаємозв’язків між рахунками бухгалтерського обліку. Основою таких процедур може бути аналіз коефіцієнтів, трендов, варіаційний аналіз. До цього вигляду процедур відноситься експрес-аналіз і поглиблений аналіз бухгалтерської звітності [4, з. 185].
Змістом простих кількісних процедур може бути:
- порівняння фактичних значень показників бухгалтерської звітності з плановими (кошторисними);
- порівняння з прогнозними значеннями (визначуваними аудиторами);
- порівняння фактичних значень показників бухгалтерської звітності і пов’язаних з ними відносних коефіцієнтів з нормативними значеннями (встановлених або чинним законодавством, або аудируемим особою);
- порівняння зі среднеотраслевими значеннями;
- порівняння з даними, не вхідними в бухгалтерську звітність;
- аналіз зміни фактичних значень показників бухгалтерської звітності і пов’язаних з ними відносних коефіцієнтів і інш.
До аналітичних процедур, базою яких є метод порівняння, відноситься порівняння співвідношення зміни окремих показників. Можна привести приклад таких пар показників: темпи зростання реалізації продукції і її собівартості; збільшення реалізації продукції і зміна дебіторської заборгованості; збільшення закупівель матеріальних запасів і кредиторської заборгованості; зростання запасів і зростання об’ємів продажу; об’єм виконаних робіт і заробітної плати персоналу, одночасно заробітною платою персоналу і чисельності працівників підприємства. Великі розриви в співвідношенні цих пар показників передбачають, що аудитор повинен звернути увагу на нетиповість таких розривів [4, з. 185].
Складні кількісні аналітичні процедури засновані на використанні економічних статистичних моделей застосовно або до залишків по рахунках, або до змінних, які служать причиною змін залишків. Ці процедури дозволяють встановити фінансові оперативні дані шляхом об’єднань внутрішніх економічних чинників і чинників зовнішньої середи в єдину формалізовану модель. У основі цих процедур лежать методики статистичного аналізу, що дозволяє отримати точні і кількісно певні результати. Але ці процедури використовують рідко, оскільки їх застосування вимагає значних витрат і спеціальних знань, а також вивчення великого об’єму даних в динаміці [4, з. 186].
Понятие, виды и процедура банкротства
... реферате на тему «Понятие, виды и процедура банкротства» отвечает на такие вопросы, как: что же такое банкротство, его сущность, всевозможные виды, а также причины, по которым наступает банкротство. ... обнаружить его "болевые" точки и принять конкретные меры по оздоровлению экономики предприятия. Предпосылки банкротства многообразны - это результат взаимодействия многочисленных факторов как внешнего, ...
2. Використання аналітичних процедур на різних стадіях аудиту
Аналітичні процедури можуть застосовуватися протягом всієї перевірки, тому конкретні цілі їх застосування залежать від того, на якій стадії аудиту вони здійснюються.
На стадії попереднього планування до укладення договору на проведення аудиторської перевірки аналітична процедура полягає в експресі-аналізі звітності організації, що перевіряється, мету якого виявити незвичайні суми для конкретних статей звітності, нетипові співвідношення між ними, вивчення статей звітності в динаміці, розрахунок основних фінансових показників, які дають можливість оцінити фінансове положення підприємства і висновок про можливість підприємства продовжити роботу в майбутньому. Для експреса-аналізу російських організацій, як правило, застосовуються дві групи показників: вартість чистих активів і коефіцієнт задовільної структури балансу. Загальний експрес-аналіз повинен служити керівництвом для складання плану аудиторської перевірки і для здійснення її програми [6, з. 415].
1. На етапі планування аналітичні процедури застосовуються для розуміння діяльності аудируемого особи, виявлення потенційних критичних областей аудиту і більш точного визначення рівня аудиторського ризику.
Основна мета застосування аналітичних процедур на стадії планування — попереднє діагностування наявності або відсутності даних бухгалтерської звітності про ті факти господарської діяльності, які визначають область потенційного ризику і вимагають особливої уваги з боку аудитора. Аналітичні процедури дозволяють визначити особливості бізнесу, виявити факти діяльності, внаслідок яких може бути спотворена бухгалтерська звітність, що, в свою чергу, буде скорочувати число детальних аудиторських процедур, дасть загальну оцінку положення економічного суб’єкта і перспектив безперервності його діяльності [6, з. 416].
На етапі планування з метою винесення попередньої думки об міру надійності систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю організації, застосовуються аналітичні процедури переважно якісного характеру, що дозволяють оцінювати [15, з. 73]:
- відповідність систем контролю специфіці і масштабам діяльності;
- адекватність організаційної структури з урахуванням розміру і міри складності бізнесу аудируемого особи;
- стан кадрової політики;
- рівень організаційної структури бухгалтерської служби;
- правомірність застосування тієї або інакшої системи оподаткування;
- технічні і методичні аспекти ведіння бухгалтерського обліку і порядку складання бухгалтерської звітності.
Нарівні з якісними аналітичними процедурами для оцінки окремих коштів контролю можуть бути використані кількісні. Наприклад, визначення питомої ваги сумнівної дебіторської заборгованості в її загальному об’ємі, встановлення співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть служити характеристиками стану розрахунків з дебіторами і кредиторами [15, з. 73].
Финансовое оздоровление как процедура банкротства
... финансового оздоровления (ст. 84 Закона о банкротстве). На этой стадии банкротства (в отличие от процедуры наблюдения) прекращается начисление штрафов, пеней, процентов по неисполненным предприятием обязательствам, возникшим до введения процедуры оздоровления. Сущность финансового оздоровления ...
Аналітичні процедури, що використовуються як процедури оцінки ризиків, дозволяють сформувати очікування (оцінки аудитора) відносно існування певної взаємозалежності. Оцінку ризиків істотних спотворень аудитор проводить, виходячи з цих очікувань і засновуючись на їх порівнянні із зафіксованими цифрами з метою виявлення незвичайних і несподіваних результатів. Але оскільки на стадії планування в аналітичних процедурах використовуються високоагрегированние дані, результати таких процедур дають тільки первинне уявлення про те, чи може мати місце істотне спотворення [15, з. 73].
Основні аналітичні процедури на стадії планування аудиту пов’язані з аналізом власне фінансової звітності клієнта за період, що розглядається. До них відносяться: аналіз змін з течією часу показників бухгалтерської звітності і відносних коефіцієнтів; перехресна перевірка кореспондуючих показників звітності.
У ході аналізу тимчасових змін в показниках і коефіцієнтах, як правило, використовується впорядкований підхід до розгляду звітності, виявляються і описуються співвідношення для фінансових даних і в результаті формується розуміння того, які питання потрібно вивчати з точки зору виявлених закономірностей. Під впорядкованим підходом звичайно розуміється поєднання застосування аудитором методів горизонтального і вертикального аналізу фінансової звітності. Наприклад, аудитор може розташувати приведену фінансову інформацію (вертикальний аналіз) в традиційному форматі — за попередній рік (проаудированную) і за поточний рік (непроаудированную) разом з розрахунками, що показують зміни, що відбувалися від року до року (горизонтальний аналіз) [7, з. 223].
Приведена фінансова звітність — це звітність, абсолютні числові значення в якій замінені відсотками, що показують частку даної статті в підсумковому показнику.
Співвідношення між елементами фінансової звітності можуть розглядатися аудитором або як зміни часткою статей звітності в підсумковому показнику, або як зміна значень тих або інакших фінансових коефіцієнтів.
Найчастіше на стадії планування застосовуються розрахунки коефіцієнтів ліквідності, платоспроможності, рентабельність і оборотність і їх порівняння зі значеннями за попередній період або среднеотраслевими значеннями. Останнім часом, особливо при аудиті звітності по МСФО, використовуються також показники, що характеризують покриття витрат організації за рахунок прибутку і грошових потоків, що породжуються нею, наприклад [15, з. 74]:
- коефіцієнт покриття відсотків — це відношення прибутку до оподаткування до витрат на виплату відсотків. Чим вище даний показник, тим більше гарантія оплати процентних платежів за рахунок прибутку, т. е. власних коштів організації;
- коефіцієнт покриття постійних витрат — це відношення прибутку до виплати відсотків, податків, амортизаційних платежів до постійних грошових витрат (на виплату відсотків і обслуговування інакших фіксованих зобов’язань).
Чим вище даний показник, тим більше гарантія оплати постійних грошових витрат за рахунок грошових потоків організації (виручки і інакших доходів).
Таким чином, на стадії планування аналітичні процедури допомагають скласти найбільш об’єктивний план, який, з одного боку, дозволяє аудитору знайти розумну упевненість при висловлюванні думки про достовірність і повноту представлення звітності, а з іншого боку, забезпечує раціональну організацію аудиторської діяльності, знижуючи її трудомісткість і термін виконання аудиторської перевірки [4, з. 186].
Також необхідно пам’ятати, що при проведенні аналітичних процедур повинен враховуватися ризик аналітичного розгляду в складі ризику невиявлення. Він визначається на етапі планування і також залежить від кваліфікації аудиторів, що виходять до складу групи.
2. У ході аудиторської перевірки аналітичні процедури можуть застосовуватися нарівні з іншими аудиторськими процедурами і є одним з способів скорочення об’єму аудиторських процедур. Так, якщо аудитор вже перевіряв організацію протягом декількох років і йому відомо, що протягом всього періоду вона мала стабільні результати фінансово-господарської діяльності, то з’являється можливість аналізувати підсумкові показники, а не детально вивчати первинні документи. Крім того, в ході перевірки аналітичні процедур застосовують відносно деяких дрібних витрат: канцелярських витрат, телефонних розмов, імовірності спотворення даних про яких знаходяться на низькому рівні. Якщо внаслідок застосування аналітичних процедур не виявлено незвичайних відхилень від очікуваних результатів, то можна передбачити, що в цьому сегменті аудиту істотних помилок немає, і застосовувати детальні процедури по суті немає необхідності. Це дозволяє скоротити об’єм вибірки [4, з. 186]. На порядок застосування аналітичних процедур в ході основного етапу аудиту впливають наступні чинники [8, з. 352]:
а) цілі виконання аналітичних процедур, і міра, в якій можна покладатися на їх результати;
б) особливості аудируемого особи
в) наявність інформації фінансового (кошториси, прогнози) і нефінансового характеру;
г) достовірність інформації, що є. Аудитору рекомендується перевірити, з чи достатньою ретельністю підготовлені працівниками аудируемого особи кошторисні і прогнозні дані;
е) джерело інформації, що є (наприклад, незалежні источникиобично більш надійні і дають більш об’єктивну інформацію, ніж внутрішні джерела);
із) знання, отримані аудитором під час попередніх аудитів;
и) розуміння аудитором типових проблем аудируемого особи, які служили причиною для зауважень і внесення коректувань в фінансову (бухгалтерську) звітність і інш.
3. На завершальному етапі перевірки аналітичні процедури застосовуються [9, з. 112]:
1) для виявлення можливих погрішностей аудиту, т. е. для остаточної перевірки наявності в звітності істотних спотворень або інших фінансових проблем;
2) для оцінки застосовності допущення безперервності діяльності організації при підготовці звітності аудируемого особи і на найближчу перспективу.
Для реалізації першого аспекту аналітичні процедури полягають в оглядовій перевірці фінансової інформації. Висновки, зроблені за результатами таких процедур, повинні підтвердити висновки, зроблені під час перевірки окремих статей фінансової звітності. У тому випадку, якщо на основі проведених аудиторських процедур у аудитора виникають сумніви в реалізації принципу безперервності функціонування, він повинен зробити запит керівництву аудируемого особи, щоб отримати відповідь на питання, які заходи будуть прийняті в майбутньому для підтримки фінансового становища підприємства [4, з. 186].
3. Методи виявлення помилок в ході застосування аналітичних процедур
Для досягнення основних цілей перевірки аудитору необхідно з’ясувати, чи є в фінансовій (бухгалтерської) звітності аудируемого обличчя спотворення і наскільки вони істотні. Необхідно врахувати, що будь-які спотворення є слідством помилок і несумлінних дій. При цьому під помилкою розуміється ненавмисне спотворення в фінансовій (бухгалтерської) звітності, в тому числі невідображення якого-небудь числового показника або нерозкриття якої-небудь інформації. Наприклад, це можуть бути помилкові дії, допущені при зборі і обробці даних, на основі яких складена звітність, або неправильні оцінні значення, виникаюча внаслідок невірного обліку або невірній інтерпретації фактів, або ж помилки в застосуванні принципів обліку, що відносяться до точного вимірювання, класифікації, представлення або розкриттю [8, з. 267].
Під несумлінними діями розуміються навмисні дії, довершені одним або декількома особами з числа представників власника, керівництва і співробітників аудируемого особи або третіх осіб за допомогою незаконних дій (бездіяльність) для видобування незаконних вигід. Ризик невиявлення несумлінних дій керівництва аудируемого особи набагато вище, ніж ризик невиявлення таких дій його співробітників, оскільки керівництво і представники власника займають положення, що передбачає їх високий авторитет, чесність і порядність, що дає їм можливість обійти формально встановлені процедури контролю [8, з. 271].
Нижче представлені приклади чинників ризику, пов’язаних з спотвореннями внаслідок несумлінних дій.
Застосування аналітичних процедур засновується на допущенні про те, що взаємозв’язок між числовими показниками існує і продовжує існувати остільки, оскільки відсутні доказу протилежного. Наявність подібного взаємозв’язку забезпечує аудиторські докази відносно повноти, точності і достовірності даних, отриманої в бухгалтерському обліку. Міра, в якій аудитор може покладатися на результати аналітичних процедур, залежить від оцінки аудитором ризику того, що аналітичні процедури, засновані на прогнозних даних, можуть вказувати на відсутність помилки, тоді як насправді величина, що перевіряється істотно спотворена [3, п. 13].
Аудитор повинен оцінити і перевірити надійність існуючих коштів внутрішнього контролю (при їх наявності) за підготовкою інформації, що використовується при аналітичних процедурах. Якщо такі кошти контролю можна вважати дійовими, аудитор буде більше упевнений в надійності інформації і в результатах аналітичних процедур.
Кошти внутрішнього контролю за інформацією нефінансового характеру можуть бути перевірені разом з коштами внутрішнього контролю, пов’язаними з ведінням бухгалтерського обліку. Наприклад, кошти контролю за обробкою рахунків за відвантажену продукцію можуть одночасно передбачати кошти контролю за відображенням процесу відвантаження окремих її одиниць або партій. У цьому випадку аудитор може перевірити кошти контролю за відображенням процесу відвантаження продукції одночасно з перевіркою коштів контролю за обробкою рахунків [3, п. 15].
Застосування аналітичних процедур як загальної оглядової перевірки фінансової (бухгалтерської) звітності можуть допомогти аудитору зробити загальний висновок про те, що фінансова (бухгалтерська) звітність аудируемого особи підготовлена належним образом [10, з. 118].
Наприклад, в попередньому главі були порушені перехресні перевірки. Перехресна перевірка кореспондуючих показників звітності звичайно включає в себе процедури перевірки коректності представлення інформації в різних розділах і видах звітності, а також виявлення проблемних дільниць обліку, нетипових операцій, критичних періодів. Потрібно враховувати, що в ході такої перевірки аудитору необхідно розглядати не тільки бухгалтерську звітність аудируемого особи, але і звітність, що подається до регулюючих органів.
Наявність помилок, виявлених в ході перехресної перевірки, свідчить як мінімум про загальну слабість клієнта в області контролю підготовки фінансової звітності, а виявлення в ході аналізу направленого характеру спотворень може вказувати на ризик у відношенні несумлінного підходу до складання фінансової звітності [15, з. 74].
При застосуванні аналітичних процедур при плануванні аудиту, можна також виявити ряд помилок, а можливо і несумлінних дій при проведенні експреса-аналізу фінансової звітності. Тут можуть зустрітися арифметичні помилки, неправильне заповнення реквізитів і відповідно недійсність документа. Аудитору також необхідно перевірити взаимоувязку показників форм звітності. Виявлені невідповідності можуть вказувати як на арифметичні помилки, так і на неправильне розуміння нормативних актів.
Поєднання горизонтального і вертикального аналізу фінансової звітності дозволить виявити тенденцію зміни показників звітності, що, в свою чергу, дозволяє виявити зони ризику по тих статтях, де спостерігаються значні розриви або несподівані коливання. Незвичайні коливання — це несподівані значні розходження між фінансовими даними, що не зазнали аудиту за поточний рік і іншими даними, з якими вони порівнюються. Це ті випадки, коли значні розходження даних не очікуються, але мають місце, і коли значні розходження очікуються, але не мають місця. У будь-якому випадку одна з вірогідних причин незвичайних коливань — це помилка або неточність в обліку. Таким чином, якщо незвичайне коливання велике, то аудитор повинен встановити його причину і пересвідчитися, що ця обгрунтована економічна подія, а не помилка або неправильність в звітності. Цей аспект аналітичних процедур часто називають напрямом уваги, оскільки вони направляють дослідника на здійснення більш детальних процедур в тих специфічних сферах аудиту, де можуть бути знайдені помилки або неточності [17, з. 1].
Застосування аналітичних процедур має на увазі також розрахунок коефіцієнтів ліквідності, платоспроможності, показників фінансової стійкості підприємства. Загалом, дані розрахунки направлені на отримання висновків об життєздатність аудируемого особи і оцінку застосовності допущення безперервності діяльності аудируемого особи. Мотивом для сумнівів застосовності такого допущення можуть стати різні основи, які можуть бути підкріплені певними розрахунками, в тому числі із застосуванням аналітичних методів, а саме [17, з. 2]:
1) Негативна величина чистих активів або невиконання встановлених законодавством вимог відносно чистих активів;
2) Істотні відхилення значень основних коефіцієнтів, що характеризують фінансове положення економічного суб’єкта, від нормальних значень;
3) Значні збитки від основної діяльності;
4) Нездатність гасити кредиторську заборгованість у встановлені терміни.
Застосування простих кількісних процедур також дійово в ході аудиту. Дослідження найбільш важливих сфер (в яких є різкі відхилення фактичних показників від планових) може виявити свідчення потенційних помилок (навпаки, їх відсутність може говорити про те, що помилки малоймовірні).
Аналітичні процедури цього типу широко практикуються, наприклад, при аудиті державних підприємств. При цьому необхідно враховувати два моменти: наскільки можна довіряти прогнозам аудируемого особи (для цього аудитор розмовляє про процедури складання прогнозів з персоналом клієнта) і яка імовірність того, що поточна фінансова інформація була змінена персоналом аудируемого особи відповідно до прогнозних розрахунків (для зведення цієї імовірності до мінімуму аудитор оцінює ризик контролю і проводить детальне тестування фактичних даних) [17, з. 2].
При порівнянні показників звітного періоду з показниками попередніх періодів різкі коливання повинні привернути увагу аудитора, оскільки вони можуть бути пов’язані із зміною економічних умов або з погрішностями фінансової звітності.
Також застосовується порівняння фактичних фінансових показників з певними аудитором прогнозними показниками, коли аудитор будує передбачуваний баланс для зіставлення його з фактичним; суть цієї процедури складається в тому, що аудитор порівнює сальдо рахунку з іншими залишками або рахунком прибутків і збитків або будує свої припущення на основі чого склався тенденцій.
При порівнянні показників економічного суб’єкта, що перевіряється зі среднеотраслевими даними значні відхилення повинні бути вивчені аудитором, однак необхідно враховувати відмінності в обліковій політиці підприємств, економічних умовах і можливій специфічності продукції, що випускається окремими підприємствами; в деяких випадках доцільно зробити порівняння з показниками підприємства-аналога [17, з. 3].
Після відбору і перевірки елементів, але до складання остаточного висновку за результатами вибіркового дослідження аудитор повинен вивчити кожне виявлене відхилення (помилку).
При цьому необхідно з’ясувати [11, з. 189]:
- чим зумовлене дане відхилення: вадами в системі внутрішнього контролю, неправильним розумінням персоналом нормативних актів, безтурботністю, умисним спотворенням;
- чи є дане відхилення випадковим або систематичним, т.
е. властивим всім документам, операціям (наприклад, внаслідок неправильного розуміння бухгалтером вимог законодавства);
- як дане порушення позначиться на інших об’єктах обліку і фінансових результатах загалом.
Провівши аналіз знайдених відхилень, аудитор дає рекомендації по вдосконаленню системи внутрішнього контролю на підприємстві, ведінню обліку. Крім того, може бути прийняте рішення про збільшення розміру вибірки, проведенні додаткового дослідження [7, з. 225].
Результати вивчення кожного виявленого відхилення знаходять відображення в робочій документації аудитора і далі — в аналітичній частині аудиторського висновку.
Висновок
Аналітичні процедури мають особливе значення для обгрунтування думки аудитора про достовірність звітності і дотримання принципу безперервності діяльності організації. Аналітичні процедури являють собою методи отримання аудиторських доказів, які складаються у виявленні, аналізі і оцінці співвідношень між фінансово-економічними показниками діяльності економічного суб’єкта, що перевіряється, що дозволяє оцінити достовірність і повноту представлення інформації в аудируемой звітності. Застосування аналітичних процедур регламентується Федеральним правилом (стандартом) аудиторської діяльності (ФПСАД) № 20 «Аналітичні процедури». Згідно з даним документом, аналітичні процедури являють собою аналіз і оцінку отриманої аудитором інформації, дослідження найважливіших фінансових і економічних показників аудируемого особи, що перевіряється з метою виявлення незвичайних і (або) неправильно відображених в бухгалтерському обліку господарської операцій, виявлення причин таких помилок і спотворень.
Застосування аналітичних процедур засноване на причинно-слідчих зв’язках між показниками, що аналізуються; показники можуть бути як фінансовими, так і нефінансовими. Аналітичні процедури полягають в пошуках залежності між параметрами, що характеризують діяльність аудируемого особи.
Аналітичні процедури можуть застосовуватися на всіх етапах аудиторської перевірки:
- на етапі планування для оцінки ризиків істотного спотворення фінансової звітності і визначення характеру, часу і об’єму процедур;
- на етапі проведення перевірки для отримання аудиторських доказів в підтвердження конкретних передумов складання звітності;
- на завершальній стадії для оцінки достовірності фінансової звітності [15, з.
73].
Загалом, аналітичні процедури дозволяють вирішити наступні задачі:
а) вивчити діяльність аудируемого особи;
б) оцінити фінансове положення аудируемого особи і перспектив безперервності його діяльності;
у) виявити спотворення в бухгалтерській і фінансовій звітності;
г) скоротити число детальних аудиторських процедур [8, з. 351].
Аналітичні процедури проводяться відносно консолідованої звітності, фінансової звітності дочірніх організацій, підрозділів і сегментів і окремих елементів фінансової інформації.
Найчастіше застосовуються:
- некількісні аналітичні процедури;
- прості кількісні аналітичні процедури (спосіб простого порівняння);
- складні кількісні аналітичні процедури (комплексний аналіз із застосуванням статистичних методів, факторний аналіз і інш.).
Некількісні аналітичні процедури засновані на застосуванні загальних знань в області бухгалтерського обліку або специфіки діяльності організації, які дозволяють робити висновки про повноту, законність і точність рахунків і взаємозв’язків [4, з. 184].
До аналітичних процедур, базою яких є метод порівняння, відноситься порівняння співвідношення зміни окремих показників.
Змістом простих кількісних процедур може бути:
- порівняння фактичних значень показників бухгалтерської звітності з плановими (кошторисними);
- порівняння з прогнозними значеннями (визначуваними аудиторами);
- порівняння фактичних значень показників бухгалтерської звітності і пов’язаних з ними відносних коефіцієнтів з нормативними значеннями (встановлених або чинним законодавством, або аудируемим особою);
- порівняння зі среднеотраслевими значеннями;
- порівняння з даними, не вхідними в бухгалтерську звітність;
- аналіз зміни фактичних значень показників бухгалтерської звітності і пов’язаних з ними відносних коефіцієнтів і інш.
[4, з. 185].
Аналітичні процедури можуть застосовуватися як на етапі планування аудиту, так і в ході виконання основного етапу і на завершальній стадії перевірки.
На етапі планування аналітичні процедури застосовуються для розуміння діяльності аудируемого особи, виявлення потенційних критичних областей аудиту і більш точного визначення рівня аудиторського ризику.
У ході аудиторської перевірки аналітичні процедури можуть застосовуватися нарівні з іншими аудиторськими процедурами і є одним з способів скорочення об’єму аудиторських процедур.
На завершальному етапі перевірки аналітичні процедури застосовуються:
1) для виявлення можливих погрішностей аудиту, т. е. для остаточної перевірки наявності в звітності істотних спотворень або інших фінансових проблем;
2) для оцінки застосовності допущення безперервності діяльності організації при підготовці звітності аудируемого особи і на найближчу перспективу.
Аналітичні процедури допомагають виявити помилки і несумлінні дії. Застосування аналітичних процедур як загальної оглядової перевірки фінансової (бухгалтерської) звітності можуть допомогти аудитору зробити загальний висновок про те, що фінансова (бухгалтерська) звітність аудируемого особи підготовлена належним образом [10, з. 118]. Наявність помилок, виявлених в ході перевірки, свідчить як мінімум про загальну слабість клієнта в області контролю підготовки фінансової звітності, а виявлення в ході аналізу направленого характеру спотворень може вказувати на ризик у відношенні несумлінного підходу до складання фінансової звітності [1, з. 74].
Після того як необхідні взаємозв’язки і порушення виявлені і описані, результати знаходять відображення в робочій документації аудитора і далі — в аналітичній частині аудиторського висновку. Це пов’язано з вираженням професійної думки, що багато в чому залежить від фінансової і бухгалтерської кваліфікації аудитора, його досвіду і розуміння діяльності клієнта.
Список використаних джерел
1. Федеральний закон про аудиторську діяльність № 307-ФЗ від 30.12.2008 м.: прийнятий ГД ФС РФ 24.12.2008 м. (в ред. 28.12.2010 м.) // Довідково-правова система «Консультант».
2. Федеральне правило (стандарт) аудиторської діяльності № 5 «Аудиторські докази»: затверджені Постановою Уряду Російської Федерації від 23 вересня 2002 р. № 696 (в ред. від 07.10.2004 м.) // Довідково-правова система «Консультант».
3. Федеральне правило (стандарт) аудиторської діяльності № 20 «Аналітичні процедури»: затверджені Постановою Уряду Російської Федерації від 23 вересня 2002 р. № 696 (в ред. від 19.11.2008 м.) // Довідково-правова система «Консультант».
4. Булига Р. П. Аудіт: підручник для бакалаврів. — М.: Юнити-Дана, 2009. — 431 з.
5. Меркалина Е. М., Нікольська Ю. П. Аудіт: підручник. — 3-е изд., перераб. і доп. — М.: Инфра-М, 2008. — 368 з.
6. Подольский В. І., Савін А. А. Аудіт: підручник. — 3-е изд. — М.: Юрайт, 2011. — 605 з.
7. Шеремет А. Д., Суйц В. П. Аудіт: Підручник. — 5-е изд., перераб. і доп. — М.: Инфра-М, 2009. — 448 з.
8. Арабян К. К. Організация і проведення аудиторської перевірки: навчань. допомога. — М.: Юнити-Дана, 2009. — 447 з.
9. Клімова Н. В. Аудіт: учбова допомога. — М.: Вузовский підручник, 2001. — 175 з.
10. Суйц В. П, Ситникова В. А. Аудіт: учбова допомога. — 2-е изд., стер. — М.: Кнорус, 2010. — 168 з.
11. Харченко О. Н., Самусенко С. А., Ферова И. С. Аудіт: практикум. — 3-е изд., перераб. і доп. — М.: Кнорус, 2010. — 288 з.
12. Чорних М. Н., Юдіна Г. А. Основи аудиту: учбова допомога. — 4-е изд., стер. — М.: Кнорус, 2011. — 352 з.
13. Юдина А. В. Основи аудиту: учбова допомога. — М.: Кнорус, 2011. — 352 з.
14. Аналітичні процедури в оцінці системи внутрішнього контролю витрат на якість. Аманжолова Б. А., Еременко Е. С. // Аудит і фінансовий аналіз, 2009 № 3. — з. 307 — 311.
15. Аналітичні процедури на етап планування аудиту. Роженцова И. А. // Бухгалтерський облік, 2009 № 6. — з. 72 — 74
16. Аналітичні процедури в аудиторській діяльності. Галкина Е. В. // Аудитор, 2009 № 8. — з. 13 — 19.
17. Аналітичні процедури і їх значення в аудиті. Попель О. Ю. // Бібліотека інтернету-індустрії I2R.ru, 2010. [Електронний ресурс].
Інші роботи з нашого сайту:
Організаційна структура підприємства. Особливості порядку ведіння бухгалтерського обліку. Облік і контроль грошових коштів і розрахунків, довгострокових інвестицій і джерел їх фінансування. Облік і аудит нематеріальних активів і фінансових вкладень.
інфо
Діловодство це — повний цикл обробки і рухи документів з моменту їх створення до завершення виконання і відправки. Забезпечення збереження документний інформації. Аналіз документообігу підприємства. Методи обліку, скорочення документообігу.
інфо
Загальна характеристика ТОВ «Кліматичні системи». Поняття лізингу, суб’єкти і об’єкти, правові основи. Облік розрахунків по страхуванню предмета лізингу. План рахунків, синтетичні і аналітичні рахунки. Амортизація основних коштів лінійним способом.
інфо
Поняття і структура фінансового результату, доходів і витрат організації в бухгалтерському обліку. Особливості обліку прибутків і збитків організації. Порядок формування фінансового результату, проведення його обліку на прикладі ТОВ «ТП Електромаш-Крату».
інфо
Бухгалтерська звітність як система даних про майнове і фінансове положення організації і про результати її господарсько-фінансової діяльності. Аналіз видів діяльності ТОВ «Леспромдеталь», знайомство з бухгалтерсько-фінансовою звітністю.
інфо
Суть, значення, джерела аудиту касових операцій. Перевірка регістрів, звітності, оформлення первинних документів, каси. Застосування контрольно-касових машин. Аудиторська перевірка і законодавче регулювання розрахункового і інших рахунків в банку.
інфо
Підходи до амортизації основних коштів для цілей фінансового обліку, їх порівняльна характеристика. Відображення сум нарахованої амортизації, витрат по поточному і капітальному ремонту і змісту основних коштів на рахунках бухгалтерського обліку.
інфо
Нормативно-правове регулювання і методологія обліку матеріально-виробничих запасів. Оцінка і класифікація запасів в бюджетному обліку. Правила оформлення журналу операцій по вибуттю і переміщенню нефінансових активів. Облікова політика центра.
інфо
© 2018-2020
